Шкільний музей

Історико-краєзнавчий музей в школі є вже 20 років. Заснував музей вчитель історії Михальчук Михайло Васильович. Тут можна багато дізнатися про село Рогізно, а також про сусідні села.

Історичні матеріали для музею одержано із львівських архівів, а особливо з Державного Історичного Архіву. Крім того, багато матеріалу дало опитування місцевого населення. Нам пощастило, що задовго до відкриття музею житель села Чекан Микола записав цілий зошит розповідей старих людей про село. Ще взято матеріали з книги «Яворівська земля», виданої українськими емігрантами за кордоном, а також з газет.

Матеріальні речі для музею виготовлено силами школи: стелажі, стенди, столики і ін. Зібрано по селах старовинні речі, давню зброю, монети. Предмети побуту і речі глибокої давнини зібрано в селі і околицях. Цінні речі в музеї одержано по-різному, їх не багато: килим подарували школі випускники, магнітофон куплено за гроші від шкільних дискотек, піаніно помістили в музей заради збереження, ми його настроїли і воно служить учням.

Багатий фотографічний матеріал створено власними силами, а також з пожертвувань для музею. Створено унікальний фотоальбом з майже всіма випускними фотографіями за півстоліття існування середньої школи. Десять років життя школи (80-і роки, до відкриття музею) відображені в трьох альбомах фотолітопису, на стенді «Земле моя» і ін.

На основі зібраних матеріалів у музеї оформлено 18 тем для екскурсій. Проводять їх учні-екскурсоводи. За 20 років через посаду екскурсовода пройшло більше 80 учнів. Як правило, екскурсовод вивчає одну тему, є такі, що вивчають декілька. Трапляються таланти. Так у 2008 році школу закінчила Вус Марійка, яка проводила екскурсії на протязі 10 років. Сьогодні це студентка університету. З сучасних екскурсоводів треба виділити дев’ятикласницю Сеймівську Олю, яка вже тепер освоїла 6 тем і проводить по них екскурсії.

Популярні екскурсії на такі теми: «Село моє», «Історія школи», «Речі старовинні», «УПА», «Січові стрільці - УГА», «Сибір, Сибір», «Війна»(цій темі присвячено цілий куток з фотографіями учасників війни, описом їх біографій, даними про місця поховання загиблих), «Просвіта», «В часи панщини», «Давнина». Молодші діти цікавляться виставкою давньої зброї, колекціями монет, пам’ятками глибокої давнини: маємо рештки мамонта ( бивен , зуб, є кам’яні знаряддя давніх людей та ін..). Екскурсії доповнюються музикою, ілюструванням, власними віршами.

Хто ж відвідує музей? Найчастіше – це учні школи. Для випускників проводяться уроки-екскурсії по темах «Наш край» (від глибокої давнини до сучасності), дається конспект. Учнів приводять вчителі історії, народознавства, замовляючи собі на перед тему. Часто бували класоводи з своїми малятами. Крім того, музей відвідують дорослі. Коли в школі відбуваються важливі події, її гості відвідують музей. Так у музеї побували: директори шкіл району, бібліотекарі середніх шкіл району, вчителі і учні сусідніх шкіл, кореспонденти газет, донецькі спостерігачі на виборах, колишні випускники (особливо ті, які закінчували школу, коли ще не було музею). Був тут і вчений-історик з Рівного, член обласного військкомату і, звичайно, працівники апарату райвно та ін.

Вже 15 років в музеї ведеться книга відгуків і пропозицій. В ній ведеться облік екскурсій (їх проведено сотні), облік роботи екскурсоводів, відгуки і пропозиції відвідувачів. Вже заповнено 2 книги-альбоми.

За пропозиціями відвідувачів музеїв останнім часом створено нові стенди. На одному є імена і фотографії медалістів та відмінників, які чомусь не одержали медаль. На другому стенді – наші випускники різних професій. Наприклад, актор Львівського театру ім. Заньковецької Кіргач Ярослав, декан Львівського університету ім. І.Франка Гордій Степан Костянтинович, поет Яворівщини Пазин Іван, керівник ансамблю Рівненської академії мистецтв Карнасевич Ярослав (вони часті гості в Польщі, виступали в Києві), член обласної адміністрації Івано-Франківська Гриник Ігор (він ще й бард, виступав в палаці «Україна» в Києві), лісничий, офіцери армії, офіцери міліції, бізнесмени, лікарі, педагог Кархут Надія, (викладає іноземну мову у Львівському коледжі), аспірант (більше 100 наших випускників стали педагогами) і ін. Ще один стенд присвячений нашим випускникам в еміграції. Доля розкидала їх по світі: від Росії і Польщі по США і Канаду.

Музей всі роки працює на громадських засадах, допомогу надає дирекція школи.

Осінь 2011р.